тамтой

ТАМТО́Й, а́, е́ (о́), займ. вказ., діал. Той.

Болить мене головонька як взимі, так вліті. Нема мого парубочка, десь на тамтім світі (Коломийки, 1969, 177);

Один по цей бік ріки сидить, а другий на тамтім боці (Хотк., II, 1966, 40);

Я забула тобі в тамтому листі написати, що я передала тобі через Каменськогов всі томи Толстого, окрім «Войны и мира» (Л. Укр., V, 1956, 127);

— Тамтої зими так мене в селі всі за ті казки полюбили, ще ні одні вечорниці без мене не обійшлися (Фр., II, 1950, 348);

Все стадко [газелей].. ще стоїть, мов закаменіле, тілько одна, найбільша — видко, мати тамтих — повалена звоями вужа (Фр., VIII, 1952, 328);

— А решта? — звернувся він до товстуна. Той.. сказав: — ..Тамтой третій і чорний, як смола, то — Дмитро, гордіївський циган (Галан, Гори.., 1956, 10);

// у знач. ім. тамте́, тамто́, то́го, с. Узагальнено вказує на щось під час переліку.

— Сиплються в парламенті запитання одне за одним, і про це, і про тамто (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тамтой — тамто́й займенник той діал. Орфографічний словник української мови
  2. тамтой — ТАМТО́Й, а́, е́ (о́), займ. вказ., діал. Той. Болить мене головонька як взимі, так вліті. Нема мого парубочка, десь на тамтім світі (з народної пісні); Один по цей бік ріки сидить, а другий на тамтім боці (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. тамтой — та́мто́й 1. отой (м, ср, ст) 2. вул. порядний, дуже добрий (ст)||той Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тамтой — Той Словник застарілих та маловживаних слів
  5. тамтой — -а, -е (о), займ. вказ., діал. Той. || у знач. ім. тамте, тамто, -того, с. Узагальнено вказує на щось під час переліку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тамтой — ТОЙ займ., ОТО́Й підсил. розм., ОТТО́Й заст., ТАМТО́Й діал. (Співець іудейський:) Хто сіє вітер, той збирає бурю (Леся Українка); Два місяці тут фронт стояв, в отих он сагах наші були, а по той бік шляху німці (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  7. тамтой — Тамто́й, тамта́, тамте́, тамто́го, -то́ї Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тамтой — Тамто́й, -а, -е Тотъ. Грин. III. 323. Був на тамтім світі. Гн. ІІ. 65. На там-тім боці. Шейк. Словник української мови Грінченка