танечниця
ТАНЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до тане́чний.
— Чужинко, не дивись! Засиплю очі! — І заздро загорнув Хамсін полою усіх своїх танечниць (Л. Укр., І, 1951, 303).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- танечниця — тане́чниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- танечниця — ТАНЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до тане́чник. Чужинко, не дивись! Засиплю очі! – І заздро загорнув Хамсін полою усіх своїх танечниць (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- танечниця — -і, заст. Жін. до танечник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- танечниця — Тане́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- танечниця — Тане́чниця, -ці ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді. Чуб. І. 297. Словник української мови Грінченка