танковий

ТА́НКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до танк¹.

Хоч немало бійців полягло від танкового вогню.., артилеристи знищили ще шість танків і цим врятували фланг (Довж., І, 1958, 286);

Чути гудіння танкового мотора (Собко, П’єси, 1958, 62);

// Оснащений танками; який складається з танків.

Коли танкова колона на хвилину чомусь спинилася, я непомітно видерся на броню величезного танка (Сміл., Сашко, 1954, 207);

Танкові війська; Танковий корпус;

// Який виробляє танки.

Танкова промисловість;

// Признач. для виробництва танків.

Танкова сталь;

// Який здійснюється за допомогою танків.

Про можливість танкової атаки на плацдарм бійці були попереджені заздалегідь (Гончар, II, 1959, 375);

Танковий бій мій генерал провадить на скаженому темпі (Ю. Янов., І, 1958, 341).

2. Який готує танкістів.

Танкове училище.

ТА́НКОВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до тано́к.

Танкова гра; Танкові рухи;

// Власт. танкові.

Покута не переставав молитися. Але щодалі поклони його все більше й більше наближалися до танкового ритму (Панч, Гомон. Україна, 1954, 100);

// Признач. для танку.

Танкова музика.