танок

ТАНО́К, танка́ і та́нку, ч.

1. Народна гра, учасники якої, узявшися за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи або тільки танцюючи; хоровод.

На Радянській Україні побутує багато танців, як.. танки, веснянки, гаївки тощо (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 138);

Я хотів би вам дівчаток українських показать, Як вони, руками сплівшись, виступають у танок (Сам., І, 1958, 69);

// Танець навколо чого-небудь, який звичайно супроводжується піснею, піснями.

Гарно звивши рученьки з руками, У танок круг алтаря [вівтаря] ви йшли (П. Куліш, Вибр., 1969, 394);

Мама влаштовує танок навкруг ялинки (Ів., Опов.., 1949, 100);

Все швидше крутиться навколо старої церковиці весняний танок, і райдугою мерехтять.. спідниці і матроски (Стельмах, ІІ,1962, 331).

Води́ти тано́к див. води́ти.

2. Те саме, що та́не́ць 1-4.

Історія танків; Пісня й танок в операх Лисенка служать засобом правдивого відтворення своєрідності життя й побуту народу (Мист., 2, 1955, 22);

Вони [молоді робітники] не вбирають, а хапають,.. художнє слово, пісню, музику, танок (Вишня, І, 1956, 334);

Люди було любуються на них [Наталю та Михайла], як зійдуться де на весіллі, або в танку докупи (Вовчок, І, 1955, 96);

Під час танку, коли траплялися перерви й переходи, вона любила зайвий раз упевнитися, що ми сидимо в залі (Ю. Янов., II, 1958, 53);

Заграв патефон, і почалися танки (Трубл., Мандр., 1938, 11);

*Образно. Хвилюється ліс в чорній бурі, вигинається на всі боки в лютому танку (Вас., II, 1959, 7).

Іти́ (йти, піти́ і т. ін.) в тано́к (до та́нку) — починати танцювати.

[Xимка:] Так би, здається, і пішла в танок, якби було з ким, і без музики танцювала б!.. (Мирний, V, 1955, 223);

Гайдамаки йдуть у танок (Довж., І, 1958, 60);

Оддавши голові свій білет, пішов [Олексій] до танку (П. Куліш, Вибр., 1969. 301);

Крути́й тано́к див. крути́й;

Пове́сти в тано́к див. пово́дити¹;

Ритмі́чний тано́к див. ритмі́чний.