тапчан
ТАПЧА́Н, а́, ч. Вид ліжка з дощок без спинок.
Тато сидів коло вікна на тапчані (Свидн., Люборацькі, 1955. 10);
Він вхопив.. свій величезний і тяжкий сінник і кинув його на тапчан (Фр., IV, 1950, 489);
Було далеко за північ, коли Франтішек.. приліг на дощаному своєму тапчані (Скл., Карпати, II, 1954, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тапчан — Нари [IV] Словник з творів Івана Франка
- тапчан — тапча́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тапчан — Лежак, (плетений) кушетка, тапчанчик. Словник синонімів Караванського
- тапчан — ТАПЧА́Н, а́, ч. Вид ліжка з дощок без спинок. Тато сидів коло вікна на тапчані (А. Свидницький); Він вхопив .. свій величезний і тяжкий сінник і кинув його на тапчан (І. Франко); Було далеко за північ, коли Франтішек .. приліг на дощаному своєму тапчані (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
- тапчан — -а, ч. Вид ліжка з дощок без спинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тапчан — ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Словник синонімів української мови
- тапчан — Тапча́н, -на́, на -ні́; -чани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тапчан — Тапчан, -на м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. ум. тапчаник, тапчанчик. Словник української мови Грінченка