1. Словник української мови в 11 томах

тарадайка

ТАРАДА́ЙКА, и, ж. Легкий двоколісний візок.

— Чому додому не їздиш? — питають Антося.. — Як мені їздить на чужих? або й на своїй тарадайці? Як пришле мати коляску, то поїду (Свидн., Люборацькі, 1955, 128);

— Вам, певне, обридло тіпатися на поштовій тарадайці (Коцюб., І, 1955, 254);

Довелося поліцейським тягти обох по тих сходах.., упхати їх до поліцейської тарадайки і кинути в арештантську (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 533).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарадайка — тарада́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тарадайка — ТАРАДА́ЙКА, и, ж. Легкий двоколісний візок. – Чому додому не їздиш? – питають Антося .. – Як мені їздить на чужих? або й на своїй тарадайці? Як пришле мати коляску, то поїду (А. Свидницький); – Вам, певне, обридло тіпатися на поштовій тарадайці (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тарадайка — тарада́йка знев. розбитий чи старий віз або машина (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тарадайка — -и, ж. Легкий двоколісний візок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарадайка — ТАРАДА́ЙКА, ТАРАТА́ЙКА (легкий двоколісний візок), ЧОРТОПХА́ЙКА розм. Чи то тая дівчинонька, що я в ній кохався, Запріг дідько в тарадайку та й з гори спускався (коломийка); У двір з торохтінням вкотилась таратайка — в ній... ребе Шая (В. Словник синонімів української мови
  6. тарадайка — Тарат[д]а́йка, -ки, -ці; -т[д]а́йки, -т[д]а́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)