1. Словник української мови в 11 томах

тарахкотіння

ТАРАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тарахкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.

Він [літак] кружляє над околишньою місцевістю, сповіщаючи тарахкотінням мотора про своє наближення (Трубл., І, 1955, 54);

Малюкам, судячи в веселого гомону, що перекривав тарахкотіння трактора, було тепло і радісно, хоч.. шалений донецький вітер гнав площею крижану крупу і сухий неласкавий сніг (Рад. Укр., 8.ІІ 1967, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарахкотіння — тарахкоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тарахкотіння — ТАРАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тарахкоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Він [літак] кружляє над околишньою місцевістю, сповіщаючи тарахкотінням мотора про своє наближення (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тарахкотіння — -я, с., розм. Дія за знач. тарахкотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тарахкотіння — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. тарахкотіння — Тарахкоті́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)