1. Словник української мови в 11 томах

татарщина

ТАТА́РЩИНА, и, ж., іст.

1. Період поневолення Київської Русі татарами, а пізніше — період татарських нападів на Україну, Росію та ін.

— А що коли ворог вдереться в край і знищить його..? Так уже не раз було і за часів татарщини, і пізніше (Гжицький, У світ.., 1960, 12).

2. розм. Територія, земля, де проживали татари.

— У своїх, значить, набридло, до чужих повієтесь? В татарщину за довгим карбованцем? (Гончар, Таврія. 1952, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татарщина — тата́рщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. татарщина — ТАТА́РЩИНА, и, ж., іст. 1. Період поневолення Київської Русі татарами, а пізніше – період татарських нападів на Україну, Росію. – А що коли ворог вдереться в край і знищить його..? Так уже не раз було і за часів татарщини, і пізніше (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. татарщина — -и, ж., іст. 1》 Період поневолення Київської Русі татарами, а згодом – період татарських нападів на Україну, Росію та ін. 2》 розм. Територія, земля, де проживали татари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. татарщина — Тата́рщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. татарщина — Татарщина, -ни ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля. Словник української мови Грінченка