татів

ТА́ТІВ, това, тове, розм. Прикм. до та́то; належний татові.

Він теж горів бажанням помститись за татову бартку (Коцюб., II, 1955, 310);

Чистила я татову Лампочку-шахтарку (Бойко, Ростіть.., 1959, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татів — та́тів прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. татів — ТА́ТІВ, това, тове, розм. Прикм. до та́то; належний татові. Він теж горів бажанням помститись за татову бартку (М. Коцюбинський); Чистила я татову Лампочку-шахтарку (Г. Бойко). Словник української мови у 20 томах
  3. татів — -това, -тове, розм. Прикм. до тато. || Належний татові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. татів — Та́тів, -това, -тове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. татів — Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма. Шейк. Словник української мови Грінченка