татів
ТА́ТІВ, това, тове, розм. Прикм. до та́то; належний татові.
Він теж горів бажанням помститись за татову бартку (Коцюб., II, 1955, 310);
Чистила я татову Лампочку-шахтарку (Бойко, Ростіть.., 1959, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- татів — та́тів прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- татів — ТА́ТІВ, това, тове, розм. Прикм. до та́то; належний татові. Він теж горів бажанням помститись за татову бартку (М. Коцюбинський); Чистила я татову Лампочку-шахтарку (Г. Бойко). Словник української мови у 20 томах
- татів — -това, -тове, розм. Прикм. до тато. || Належний татові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- татів — Та́тів, -това, -тове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- татів — Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма. Шейк. Словник української мови Грінченка