таємність
ТАЄ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до тає́мний.
Минає день, минає два, Мина за ранком ранок; Безвісну будучність вкрива Таємності серпанок (Граб., І, 1959, 416);
Пригнала [корову] додому Оксана — на обличчі таємність така! А дід на призьбі — люльку палив, глянув примружено: — О, вже, мабуть, натворила щось? (Головко, І, 1957, 115);
Він [Кость] і сам не розумів, чого його так хвилює та стара стодола й Ромкова робота в ній. Невже тільки через те, що все це запнуто якоюсь таємністю (Донч., І, 1956, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таємність — тає́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- таємність — ТАЄ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до тає́мний. Минає день, минає два, Мина за ранком ранок; Безвісну будучність вкрива Таємності серпанок (П. Грабовський); Пригнала [корову] додому Оксана – на обличчі таємність така!... Словник української мови у 20 томах
- таємність — -ності, ж. Абстр. ім. до таємний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таємність — Тає́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- таємність — Таємність, -ности ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295. Словник української мови Грінченка