текінці
ТЕКІ́НЦІ, ів, мн. (одн. текі́нець, нця, ч.; текі́нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- текінці — ТЕКІ́НЦІ, ів, мн. (одн. текі́нець, нця, ч.; текі́нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу. Словник української мови у 20 томах
- текінці — -ів, мн. (одн. текінець, -нця, ч.; текінка, -и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу. Великий тлумачний словник сучасної мови