текінці

ТЕКІ́НЦІ, ів, мн. (одн. текі́нець, нця, ч.; текі́нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. текінці — ТЕКІ́НЦІ, ів, мн. (одн. текі́нець, нця, ч.; текі́нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу. Словник української мови у 20 томах
  2. текінці — -ів, мн. (одн. текінець, -нця, ч.; текінка, -и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу. Великий тлумачний словник сучасної мови