1. Словник української мови в 11 томах

телеграфувати

ТЕЛЕГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. Надсилати повідомлення телеграфом.

Не знаю, що сталося вдома.. Турбуюся дуже — і як ще сьогодні нічого не буде, доведеться телеграфувати (Коцюб., III, 1956, 444);

— Телеграфую, — звернувся Щорс до своїх командирів: — «Військо босе, виснажене. Тільки свіжі сили можуть врятувати становище…» (Довж., І, 1958, 212);

[Ольга:] Коли ти приїхав? ..[Куниця:] В вісім тридцять. Я ж тобі телеграфував (Коч., II, 1956, 315).

2. перен., розм. Повідомляти що-небудь на відстані за допомогою певних знаків.

Тієї самої ночі він довго телеграфував у різні сторони (Фр., VI, 1951, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телеграфувати — телеграфува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. телеграфувати — див. ПОВІДОМЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
  3. телеграфувати — ТЕЛЕГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. Надсилати повідомлення телеграфом. Не знаю, що сталося вдома .. Турбуюся дуже – і як ще сьогодні нічого не буде, доведеться телеграфувати (М. Словник української мови у 20 томах
  4. телеграфувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 Надсилати повідомлення телеграфом. 2》 перен., розм. Повідомляти що-небудь на відстані за допомогою певних знаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. телеграфувати — Телеграфува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. телеграфувати — Телеграфувати, -фую, -єш гл. Телеграфировать. Желех. Словник української мови Грінченка