телекерування
ТЕЛЕКЕРУВА́ННЯ, я, с., спец.
1. Керування машинами та механізмами на відстані за допомогою засобів електро— або радіозв’язку.
Телекерування дасть змогу значно збільшити пропускну спроможність електрифікованих дільниць магістралі (Рад. Укр., 29.VІІІ 1962, 3).
2. Технічний пристрій, за допомогою якого здійснюється таке керування.
В Радянському Союзі в усіх видах електричного транспорту широко застосовуються автоматичні підстанції з телекеруванням (Нариси розв. прикл. електр., 1957, 316).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телекерування — телекерува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- телекерування — ТЕЛЕКЕРУВА́ННЯ, я, с., спец. 1. Керування машинами та механізмами на відстані за допомогою телемеханічних пристроїв. Щоб підвищити ефективність системи телекерування, її доповнюють системою телесигналізації (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- телекерування — -я, с., спец. 1》 Керування машинами та механізмами на відстані за допомогою засобів електро- або радіозв'язку. 2》 Технічний пристрій, за допомогою якого здійснюється таке керування. Великий тлумачний словник сучасної мови