1. Словник української мови в 11 томах

телепень

ТЕ́ЛЕПЕНЬ, пня, ч., розм.

1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.

Мовчій був незграбний сільський телепень (Сміл., Сад, 1952, 52);

Підвівся я і хотів сказати на весь голос: «Люди добрі, оця дівчина мене ума-розуму вчила, а я, старий телепень, ще й носом крутив!» (Жур., Опов., 1956, 192);

*У порівн. Гляне [Уляна] на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш (Стор., І, 1957, 188).

2. рідко. Серце дзвона.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телепень — (фамільярно а. лайливо про не зовсім розумну і вайлувату людину) бевзь, йолоп, дурень, бовдур// капустяна голова, діал. туман вісімнадцятий (квадратовий), голова і два вуха. Словник синонімів Полюги
  2. телепень — те́лепень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. телепень — (у дзвоні) серце; (хто) П. бевзь, вайло, тюхтій, йолоп, бовдур, бельбас, недотепа; п! ДУРЕНЬ. Словник синонімів Караванського
  4. телепень — див. вайлуватий; дурний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. телепень — [телеипеин'] -пн'а, ор. -пнеим, м. (на) -пнеив'і/-пн'у, мн. -пн'і, -пн'іў Орфоепічний словник української мови
  6. телепень — ТЕ́ЛЕПЕНЬ, пня, ч., розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. Мовчій був незграбний сільський телепень (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. телепень — -пня, ч., розм. 1》 перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2》 рідко. Серце дзвона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. телепень — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  9. телепень — Те́лепень, -лепня; -лепні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. телепень — Телепень, -пня м. 1) То, что болтается, мотается. Шейк. 2) Колокольный языкъ. Драг. 167. Ном. № 10915. Мнж. 173. Словник української мови Грінченка