телескопічний

ТЕЛЕСКОПІ́ЧНИЙ, а, е, спец.

1. Прикм. до телеско́п 1.

Неподалік від Харкова, на степовій рівнині, стоїть невеличкий будиночок. Біля нього високо до неба здіймається телескопічна башта (Знання.., 4, 1966, 2);

Телескопічна труба;

// Який видно тільки через телескоп.

Телескопічні планети;

// Здійснюваний за допомогою телескопа.

Галілей із своїми телескопами звертається до явищ неба. 7 січня 1610 року відбулися перші телескопічні спостереження в історії Землі (Рад. Укр., 15.II 1964, 6).

2. Який має здатність дуже збільшувати.

Телескопічне скло; Телескопічні окуляри.

3. Який підіймається та опускається внаслідок повороту навколо своєї осі; обертально-висувний.

Піч шириною 3,6 м проходили по підняттю пласта [вугілля] із застосуванням телескопічного конвейєра КС-18 (Нова техн. і технол.., 1961, 30);

Телескопічний кран.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телескопічний — телескопі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. телескопічний — [телеискоуп’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. телескопічний — ТЕЛЕСКОПІ́ЧНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до телеско́п 1. Неподалік від Харкова, на степовій рівнині, стоїть невеличкий будиночок. Біля нього високо до неба здіймається телескопічна башта (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. телескопічний — -а, -е, спец. 1》 Прикм. до телескоп 1). Телескопічна труба. || Якого видно тільки через телескоп. Телескопічні планети. || Здійснюваний за допомогою телескопа. 2》 Який має здатність дуже збільшувати. Телескопічне скло. Великий тлумачний словник сучасної мови