1. Словник української мови в 11 томах

темляк

ТЕМЛЯ́К, а́, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю.

Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок! — узявши на темляк винятую шаблю, із нагана вистрілив навздогін по них кучерявий Оксен (Тич., І, 1957, 262);

Сівши на коня, Набутидзе взяв у руки чорний темляк від шаблі (Панч, І, 1956, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темляк — темля́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. темляк — ТЕМЛЯ́К, а́, ч. Петля з тасьми, часто оздоблена китицею на ефесі холодної зброї, в яку засовують руку під час користування зброєю. Кілька уланів повернуло назад, щоб тікати. Цок! цок! цок!... Словник української мови у 20 томах
  3. темляк — -а, ч. Петля з китицею на ручці холодної зброї (шашки, шаблі та ін.), в яку засовують руку під час користування зброєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. темляк — темля́к (тюрк.) петля з тасьми з китицею на рукоятці (ефесі) холодної зброї для зручності користування нею. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. темляк — Пов'язка або хустка для підтримування травмованої верхньої кінцівки. Універсальний словник-енциклопедія
  6. темляк — Темляк, -ка м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160. Словник української мови Грінченка