теплець
ТЕПЛЕ́ЦЬ, ю́, ч., заст. Невагома речовина, що, за помилковими уявленнями фізиків XVII — поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і є причиною його теплоти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теплець — тепле́ць іменник чоловічого роду невагома речовина — причина теплоти, за уявленнями XVI-XVIII ст. іст. Орфографічний словник української мови
- теплець — ТЕПЛЕ́ЦЬ, ю́, ч., заст. Невагома речовина, що, за помилковими уявленнями фізиків XVII – поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і є причиною його теплоти. Словник української мови у 20 томах
- теплець — -ю, ч. Те саме, що флогістон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теплець — ФЛОГІСТО́Н, ТЕПЛЕ́ЦЬ. Довгий час панувала думка алхіміків, ніби для того, щоб горіти, речовина має містити особливий горючий компонент, який вони назвали флогістоном (з журналу). Словник синонімів української мови