теркотіння

ТЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією.

Коли ж Холода забрало нервове теркотіння телефонного дзвінка, Логвин устав із свого місця, підійшов до Голубенка (Епік, Тв., 1958, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теркотіння — теркоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. теркотіння — ТЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Коли ж Холода забрало нервове теркотіння телефонного дзвінка, Логвин устав із свого місця, підійшов до Голубенка (Г. Епік). Словник української мови у 20 томах
  3. теркотіння — -я, с. Дія за знач. теркотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. теркотіння — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм. Словник синонімів української мови