1. Словник української мови в 11 томах

терлиця

ТЕ́РЛИЦЯ, ТЕ́РНИЦЯ, і, ж. Знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.

Хіба я не брала конопель, не мочила, не била на бительні, не терла на терниці..? (Н.-Лев., II, 1956, 296);

Тіпає [Мотря] плоскінь або матірку; скрипить терлиця під повіткою… (Мирний, І, 1949, 209);

З ранку до вечора скрізь біля хат теркочуть терлиці, немов сваряться зуб за зуб (Фр., VIII, 1952, 73);

Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю (Головко, II, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терлиця — Те́рлиця, терниця: — знаряддя для ламання, тертя стебел льону, конопель та очищення волокон від костриці [44-2] — знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель та ін [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. Терлиця — Те́рлиця іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. терлиця — ТЕ́РЛИЦЯ, ТЕ́РНИЦЯ, і, ж. Знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін. Хіба я не брала конопель, не мочила, не била на бительні, не терла на терниці..? (І. Нечуй-Левицький); Тіпає [Мотря] плоскінь або матірку; скрипить терлиця під повіткою... Словник української мови у 20 томах
  4. терлиця — терниця, -і, ж. Знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. терлиця — ТЕ́РНИЦЯ (знаряддя для тіпання конопель, льону, прядива), ТЕ́РЛИЦЯ, БИТЕ́ЛЬНЯ, БИТЕ́ЛЬНИЦЯ, БІ́ЙНИЦЯ. Вимочені коноплі мати знову просушувала, а потім терла на терниці, тіпала на бительниці (В. Словник синонімів української мови
  6. терлиця — Те́рлиця і те́рниця, -ці, -цею; -л[н]иці, -л[н]ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. терлиця — Те́рлиця, -ці ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб... Словник української мови Грінченка