тернинка
ТЕРНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до терни́на.
Молода задирлива тернинка.. без турбот за власну поведінку, росте щосили й захватно цвіте! (Забіла, Поезії, 1963, 17);
*У порівн. Пішла до дверей, ота хутка Яринка, строга, як ялинка, струнка, як хвоїнка, гостра, як тернинка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 146);
Очі Данилкові чорніли тернинками, рум’янились щоки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тернинка — терни́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тернинка — ТЕРНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до терни́на. Молода задирлива тернинка .. без турбот за власну поведінку, росте щосили й захватно цвіте! (Н. Забіла); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- тернинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тернина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тернинка — Тернина, -ни ж. Терновый кусть. Грин. І. 233. Тернина грушок не родить. Ном. № 9305. Де ступнем ступаю, тернина коле, кров обкипає на ногах. Рудан. І. 21. ум. тернинка, терни́нонька, терни́ночка. Чорная тернинонька. О. 1862. IV. 11. Словник української мови Грінченка