1. Словник української мови в 11 томах

терпимість

ТЕРПИ́МІСТЬ, мості, ж. Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін.

Він [генерал] так не хотів загострення пристрастей в своєму салоні.. У всіх нагальні діла, у всіх неспокій на серці, варто виявити деяку обмірковану терпимість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 69);

// Поблажливе ставлення до когось, чогось.

Його одвічною вадою була.. якась байдужа терпимість і до злих, і до нездатних (Загреб., Диво, 1968, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпимість — терпи́мість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. терпимість — [теирпим'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. терпимість — ТЕРПИ́МІСТЬ, мості, ж. Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін. Він [генерал] так не хотів загострення пристрастей в своєму салоні .. Словник української мови у 20 томах
  4. терпимість — -мості, ж. Здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів і т. ін. || Поблажливе ставлення до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. терпимість — ПОБЛА́ЖЛИВІСТЬ (про ставлення), НЕВИМО́ГЛИВІСТЬ, ТЕРПИ́МІСТЬ розм., ЛІБЕРАЛІ́ЗМ розм. Безглуздо було сподіватися якоїсь поблажливості.. в цій камері (П. Словник синонімів української мови