тетин
ТЕ́ТИН, а, е, діал. Прикм. до те́та; належний теті.
Вона не пускала [Миколи] і конче тягла його через місток на тетине подвір’я (Фр., І, 1955, 363).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тетин — те́тин прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- тетин — ТЕ́ТИН, а, е, діал. Прикм. до те́та; належний теті. Вона не пускала [Миколи] і конче тягла його через місток на тетине подвір'я (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- тетин — -а, -е, зах. Прикм. до тета. || Належний теті. Великий тлумачний словник сучасної мови