тетин

ТЕ́ТИН, а, е, діал. Прикм. до те́та; належний теті.

Вона не пускала [Миколи] і конче тягла його через місток на тетине подвір’я (Фр., І, 1955, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тетин — те́тин прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. тетин — ТЕ́ТИН, а, е, діал. Прикм. до те́та; належний теті. Вона не пускала [Миколи] і конче тягла його через місток на тетине подвір'я (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. тетин — -а, -е, зах. Прикм. до тета. || Належний теті. Великий тлумачний словник сучасної мови