1. Словник української мови в 11 томах

тещин

ТЕ́ЩИН, а, е. Прикм. до те́ща; належний тещі.

— То пан дуже його вподобав? — перехоплюю, бо мені не до тещиної розмови (Вовчок, VI, 1956, 316);

Зять взяв молотка й цвяшків і забив двері в тещину кімнату, щоб теща до їх не ходила.. щодня змагатись та лаятись (Н.-Лев., III, 1956, 200);

Медовим духом тихої домівки Пахтіли смачно тещині наливки (Мур., Осінні сурми, 1964, 102).

◊ Те́щин язи́к див. язи́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тещин — те́щин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тещин — ТЕ́ЩИН, а, е. Прикм. до те́ща; належний тещі. – То пан дуже його вподобав? – перехоплюю, бо мені не до тещиної розмови (Марко Вовчок); Зять взяв молотка й цвяшків і забив двері в тещину кімнату, щоб теща до їх не ходила .. щодня змагатись та лаятись (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тещин — -а, -е. Прикм. до теща. || Належний тещі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тещин — Те́щин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тещин — Тещин, -на, -не Принадлежащій тещѣ. Словник української мови Грінченка