1. Словник української мови в 11 томах

тинькований

ТИНЬКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до тинькува́ти.

2. у знач. прикм. Покритий тиньком.

Вузькі вікна нерівно ліпилися на площині світло-сірих тинькованих стін (Перв., Опов., 1970, 32);

Тинькована хата.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тинькований — тинько́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тинькований — ТИНЬКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до тинькува́ти. 2. у знач. прикм. Покритий тиньком. Вузькі вікна нерівно ліпилися на площині світло-сірих тинькованих стін (Л. Первомайський); Тинькована хата. Словник української мови у 20 томах
  3. тинькований — -а, е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до тинькувати. 2》 у знач. прикм. Покритий тиньком. Тинькована хата. Великий тлумачний словник сучасної мови