1. Словник української мови в 11 томах

тиняння

ТИНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тиня́тися.

Іноді запитання шматували його, вивертали, розтинали, четвертували, і тоді він відповідав у знемозі короткими: так, було, так. Поступово з нього видобули всю його біографію, всі тиняння, зради, всю аморальність (Довж., І, 1958, 380).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиняння — тиня́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тиняння — ТИНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тиня́тися. Іноді запитання шматували його, вивертали, розтинали, четвертували, і тоді він відповідав у знемозі короткими: так, було, так. Поступово з нього видобули всю його біографію, всі тиняння, зради, всю аморальність (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  3. тиняння — -я, с., розм. Дія за знач. тинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови