1. Словник української мови в 11 томах

типізований

ТИПІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до типізува́ти.

Тисячні факти й події власного життя, потрапляючи до творчого горнила письменника [І. Франка], виходили звідти вже узагальнені, типізовані (Рад. літ-во, 7, 1966, 81);

// У знач. прикм.

Настя — типізований, узагальнений образ простої сільської жінки, щирої, сповненої материнської любові (Укр. клас. опера, 1957, 216);

// у знач. ім. типізо́ване, ного, с. Про щось загальне, типове, яке втілено художніми засобами в частковому, конкретному.

Справжнє мистецтво є витвором високохудожнього синтезу, органічного поєднання загального й конкретного, типізованого та індивідуального (Укр. літ. критика.., 1959, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типізований — типізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. типізований — [тиеп'ізованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. типізований — ТИПІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до типізува́ти. Тисячні факти й події власного життя, потрапляючи до творчого горнила письменника [І. Франка], виходили звідти вже узагальнені, типізовані (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. типізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до типізувати. || у знач. ім. типізоване, -ного, с. Про щось загальне, типове, яке втілено художніми засобами в частковому, конкретному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. типізований — УЗАГА́ЛЬНЕНИЙ (створений на основі поєднання спільних характерних рис), ТИПО́ВИЙ, ТИПІЗО́ВАНИЙ, ЗБІ́РНИЙ, СУМА́РНИЙ. Кожний персонаж, навіть народжений справді з живої особи — є узагальненим (Ю. Словник синонімів української мови
  6. типізований — Типізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)