1. Словник української мови в 11 томах

тиранський

ТИРА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тира́н.

Там вулицями стугонить Ріка народу і валить Тиранський трон! (Фр., XIII, 1954, 144);

Свобода, друже мій, то давня бунтівниця. І от, озброївшись прапрадідним мечем, Прийшла затерти слід тиранської в’язниці, І Рівність з янгольським з’явилася лицем (Зеров, Вибр., 1966, 416);

// Власт. тиранові (у 2 знач.); жорстокий.

Ми сонна, лінива, вигідна сила, що до терпінь звикла,.. однак, подразнена раз до крові і введена в захват, зломить тиранську руку раз назавсігди [назавжди] (Коб., 1, 1956, 250);

— Дворянство погрузло в розкошах, розпусті.. І з жахом дивиться на неминучість — втрату свого тиранського панування! (Полт., Дит. Гоголя. 1954, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиранський — тира́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тиранський — ТИРА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тира́н. Там вулицями стугонить Ріка народу і валить Тиранський трон! (І. Франко); Свобода, друже мій, то давня бунтівниця. Словник української мови у 20 томах
  3. тиранський — -а, -е. Прикм. до тиран. || Власт. тиранові (у 2 знач.); жорстокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тиранський — Тира́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тиранський — Тиранський, -а, -е Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47. Словник української мови Грінченка