тискати
ТИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що ти́снути 2.
Гнат стояв у кутку й тискав у руках кудлату свою голову (Панч, В дорозі, 1959, 44);
Гості буйно тискали актора в обіймах (Ільч., Серце жде, 1939, 238);
// Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати.
— Що то таке? — питаю людей. Шинкар з жінкою забився! Почали мені усе розказувати молодиці; тискають мене подивитись на обох… (Вовчок, І, 1955, 247).
Ти́скати ру́ку — те саме, що Ти́снути ру́ку ( див. ти́снути).
— Дуже радий, дуже радий! — мимрив лисий, тискаючи руку Ясочці (Вас., І, 1959, 349).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тискати — ти́скати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- тискати — ТИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм. Те саме, що ти́снути 2. Гнат стояв у кутку й тискав у руках кудлату свою голову (П. Панч); Гості буйно тискали актора в обіймах (О. Ільченко); // Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати. – Що то таке?... Словник української мови у 20 томах
- тискати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Те саме, що тиснути 2). || Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тискати — Тискати, -каю, -єш гл. Сдавливать, сжимать, стискивать. Словник української мови Грінченка