1. Словник української мови в 11 томах

тиховійний

ТИХОВІ́ЙНИЙ, а, е, поет.. рідко. Який тихо віє, слабо коливається.

І чайка повільно летить,.. Між мляво похилених віт димком тиховійним розтавши (Бажан, Роки, 1957, 191);

*Образно. Були в житті моїм хвилини, Коли нове і потайне, Щось невідоме, поставало В душі стурбованій моїй І тиховійним чаром мрій Жадливе серце напувало (Черн., Поезії, 1959, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиховійний — тихові́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. тиховійний — ТИХОВІ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко. Який тихо віє, слабо коливається. І чайка повільно летить, .. Між мляво похилених віт димком тиховійним розтавши (М. Бажан); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. тиховійний — -а, -е, поет., рідко. Який тихо віє, слабо коливається. Великий тлумачний словник сучасної мови