1. Словник української мови в 11 томах

тихоплав

ТИХОПЛА́В, а, ч., розм. Про того, хто поволі, неквапливо рухається.

Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени (Сл. Гр.);

Не облишав їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихоплав — тихопла́в іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тихоплав — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. тихоплав — ТИХОПЛА́В, а, ч., розм. Про того, хто поволі, неквапливо рухається. Кінь у мене тихоплав – скоро не побіжить, хоч як його жени (Сл. Б. Грінченка); Не облишав їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. тихоплав — -а, ч., діал. Повільний у русі, неквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тихоплав — Тихоплав, -ва м. Медленно плавающій, ходящій, двигающійся, неторопливый. Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени. Харьк. у. А ну ти, тихоплав, швидче біжи. Харьк. у. Словник української мови Грінченка