тихісінький

ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже тихий.

Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (Н.-Лев., І, 1956, 437).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихісінький — тихі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тихісінький — ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже тихий. Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. тихісінький — -а, -е. Дуже тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихісінький — Тихі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тихісінький — Тихісінький, -а, -е Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188. Словник української мови Грінченка