тихісінький
ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже тихий.
Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (Н.-Лев., І, 1956, 437).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихісінький — тихі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
- тихісінький — ТИХІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже тихий. Тихісінький західний вітрець, пахощі лісу й ночі, світ од зірок, і веселі музики (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- тихісінький — -а, -е. Дуже тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тихісінький — Тихі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тихісінький — Тихісінький, -а, -е Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188. Словник української мови Грінченка