тишком-нишком
ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ, присл., розм.
1. Тихо, без шуму.
— І що я людям заподіяла? Сиджу собі в хаті тишком-нишком та богу молюся (Н.-Лев., II, 1956, 17).
2. Потай, непомітно, крадькома.
Не пустила вдень їх мати, І маленькі втікачі Тишком-нишком із кімнати Подалися уночі (Перв., Райдуга.., 1900, 51);
Недавно Магда пропонувала їй тишком-нишком лавровий лист, дріжджі і скаржилася на фейлетон в газеті (Томч., Готель.., 1960, 27);
; Ковалишину хату, кузню і кусень городу купив тишком-нишком Микита (Козл., Ю. Крук, 1957, 360).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тишком-нишком — ти́шком-ни́шком прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тишком-нишком — див. таємно Словник синонімів Вусика
- тишком-нишком — ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ, присл., розм. 1. Тихо, без шуму. – І що я людям заподіяла? Сиджу собі в хаті тишком-нишком та богу молюся (І. Нечуй-Левицький). 2. Потай, непомітно, крадькома. Словник української мови у 20 томах
- тишком-нишком — присл., розм. 1》 Тихо, без шуму. 2》 Потай, непомітно, крадькома. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тишком-нишком — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови