тканка
ТКА́НКА, и, ж.
1. поет. Те саме, що ткани́на 1.
До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок (Л. Укр., II, 1951, 341);
Червону тканку владно і ласкаво Взяв Осип Кононов і розгорнув її (Бажан, Вибр., 1940, 111);
*Образно. Мережає на шибках крижану тканку мороз (Вас., II, 1959, 571);
Вже неба тканка побіліла, І гаснуть зорі серебристі (Шпорта, Вибр., 1958, 236);
*У порівн. Світ сонця лився через білий цвіт абрикосів, і по синьому небі, як по шовковій синій тканці, ніби були розкидані білі, обсипані цвітами гілки, білі букети, білі віночки (Н.-Лев., V, 1966, 313);
На землі тканками прозорими Лягли осінні дерева (Вороний, Вибр., 1959, 62).
2. діал. Густа ткана сітка для ловлення дрібної риби.
До революції, коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (Добр., Тече річка.., 1961, 277).
3. заст. Жіночий головний убір, оздоблений коралями або перлами.
Головні убори заміжньої жінки, які безпосередньо надівали на волосся, — це.. кибалка, тканка (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 16).
Значення в інших словниках
- тканка — тка́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тканка — ТКА́НКА, и, ж. 1. поет. Те саме, що ткани́на 1. До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок (Леся Українка); Червону тканку владно і ласкаво Взяв Осип Кононов і розгорнув її (М. Словник української мови у 20 томах
- тканка — -и, ж. 1》 поет. Те саме, що тканина 1). 2》 діал. Густа ткана сітка для ловлення дрібної риби. 3》 заст. Жіночий головний убір, оздоблений коралями або перлами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тканка — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. Словник синонімів української мови