1. Словник української мови в 11 томах

товстокорий

ТОВСТОКО́РИЙ, а, е. Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою.

Забарабанила наша картеч [зерно] по тарілках, по графинах, по головах гостей. Од бритої голови Адама Антоновича, як град од пудового товстокорого кавуна, одскакує (Ряб., Жайворонки, 1957, 151);

*Образно. — З чого б ото сміятись? Весело тобі, радієш, пень товстокорий, — тремтячими губами прошипіла Мотря (Коп., Вибр., 1953, 433).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстокорий — товстоко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товстокорий — ТОВСТОКО́РИЙ, а, е. Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою. Забарабанила наша картеч [зерно] по тарілках, по графинах, по головах гостей. Од бритої голови Адама Антоновича, як град од пудового товстокорого кавуна, одскакує (І. Словник української мови у 20 томах
  3. товстокорий — -а, -е. Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою. Великий тлумачний словник сучасної мови