товстомордий
ТОВСТОМО́РДИЙ, а, е.
1. Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину).
2. розм. Який має товсте, м’ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину).
— Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало? На землі не сиди, бо земля панська. Робити не смій, бо пани цехмістри не дозволяють (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товстомордий — товстомо́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
- товстомордий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- товстомордий — Пикатий Словник чужослів Павло Штепа
- товстомордий — ТОВСТОМО́РДИЙ, а, е. 1. Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину). 2. розм. Який має товсте, м'ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину). – Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало?... Словник української мови у 20 томах
- товстомордий — -а, -е. 1》 Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину). 2》 розм. Який має товсте, м'ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- товстомордий — МОРДА́ТИЙ розм. (з товстим, широким обличчям), ТОВСТОЛИ́ЦИЙ, ТОВСТОМО́РДИЙ розм., ТОВСТОПИ́КИЙ вульг., ПИКА́ТИЙ вульг. Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Словник синонімів української мови