1. Словник української мови в 11 томах

товстотілий

ТОВСТОТІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який має товсте тіло, з товстим тілом.

Грав джаз-оркестр. Кілька молодих пар і між ними літній, товстотілий стиляга з високою і тонкою, як жердина, амазонкою танцювали вальс-бостон (Грим., Незакінч. роман, 1962, 196).

2. З випуклими широкими боками.

Тут звук стає стрясанням вод і суші. Двигтінням надр і поштовхом глибин, — Розкотистий, широкий грім «Катюші», Квапливий крекіт товстотілих мін (Бажан, І, 1946, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстотілий — товстоті́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товстотілий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. товстотілий — див. товстий Словник чужослів Павло Штепа
  4. товстотілий — ТОВСТОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має товсте тіло, з товстим тілом. Грав джаз-оркестр. Кілька молодих пар і між ними літній, товстотілий стиляга з високою і тонкою, як жердина, амазонкою танцювали вальс-бостон (Я. Гримайло). 2. З випуклими широкими боками. Словник української мови у 20 томах
  5. товстотілий — -а, -е. 1》 Який має товсте тіло, з товстим тілом. 2》 З випуклими широкими боками. Великий тлумачний словник сучасної мови