1. Словник української мови в 11 томах

тогобічний

ТОГОБІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Який проживає чи міститься на іншому березі, по той бік річки.

«Ти тутешній?» — питає [незнайомий]. «Ні, — кажу, — отче, я тогобічний» (Морд., І, 1958, 101);

Дніпрове плесо тихе й синє, далеко чути кожен звук. Ось на човні копицю сіна везуть із тогобічних лук (Забіла, Поезії, 1963, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тогобічний — тогобі́чний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. тогобічний — ТОГОБІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Який проживає чи міститься на іншому березі, по той бік річки. “Ти тутешній?” – питає [незнайомий]. “Ні, – кажу, – отче, я тогобічний” (Д. Мордовець); Дніпрове плесо тихе й синє, далеко чути кожен звук. Ось на човні копицю сіна везуть із тогобічних лук (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  3. тогобічний — -а, -е, розм. Який проживає чи міститься на іншому березі, по той бік річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тогобічний — Тогобі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тогобічний — Тогобічний, -а, -е, тогобічній, -я, -є Находящійся или живущій на другомъ берегу, по ту сторону рѣки. Словник української мови Грінченка