1. Словник української мови в 11 томах

тогорічний

ТОГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Який існував, відбувався або відбувся минулого року; стосується минулого року і т. ін.;

// Який зберігся, залишився з минулого року.

Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя, Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (Фр., XIII, 1954, 305);

Я спинився. Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів тріпотіла на вітрі (Хор., Ковила, 1960, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тогорічний — тогорі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тогорічний — [тогор’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. тогорічний — ТОГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Який існував, відбувався або відбувся минулого року; стосується минулого року і т. ін. Святкування Шевченкового дня в Києві обмежилось роздачею тогорічним лауреатам Шевченківських премій у музеї ім. Шевченка – в залі, що вміщає 300 душ. Словник української мови у 20 томах
  4. тогорічний — -а, -е. Який існував, відбувався або відбувся минулого року; стосується минулого року і т. ін. || Який зберігся, залишився з минулого року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тогорічний — ТОРІ́ШНІЙ, ТОГОРІ́ЧНИЙ, ТОГОЛІ́ТНІЙ розм., ТОГІ́ДНИЙ діал., МИНУЛОРІ́ЧНИЙ рідко. В бережках неждано прокинувся вітрець, зашарудів у торішній осоці (М. Стельмах); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А. Словник синонімів української мови
  6. тогорічний — Тогорі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)