токарний

ТОКА́РНИЙ, а, е. Пов’язаний з обточуванням металу, дерева й інших матеріалів на верстаті.

У 1929-1930 рр. в СРСР для токарної обробки металів почали застосовувати вітчизняний твердий сплав, який дістав назву «победит» (Різальні інстр., 1959, 10);

// Признач. для такого обточування матеріалів.

Очі його [полковника] дивилися завше на руки, наче він і зараз думав, що поправляв різець на супорті токарного станка (Ю. Янов., І, 1958, 202);

В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (Стельмах, І, 1962, 113);

На Краматорському заводі важкого машинобудування.. спроектували й виготовили унікальний токарний верстат з програмним керуванням, призначений для обробки атомних турбін (Наука.., 8, 1974, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. токарний — тока́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. токарний — ТОКАРНИЙ – ТОКАРСЬКИЙ Токарний. Пов’язаний з обточуванням металу, дерева та інших матеріалів на верстаті: токарна справа, токарна майстерня. Токарський. Який стосується токарювання, токаря: токарський інструмент, токарська майстерність. Літературне слововживання
  3. токарний — ТОКА́РНИЙ, а, е. Пов'язаний з обточуванням металу, дерева й інших матеріалів на верстаті. Токарна обробка поверхні деталі; // Признач. для такого обточування матеріалів. Словник української мови у 20 томах
  4. токарний — -а, -е. Пов'язаний з обточуванням металу, дерева та інших матеріалів на верстаті. || Признач. для такого обточування матеріалів. Токарний верстат — верстат, на якому заготовку деталі закріплюють у патроні, що обертається; обробляють жорстко закріпленими різцями різної форми і призначення. Великий тлумачний словник сучасної мови