токовий
ТОКОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до тік.
— Оттепер буде чим токову куряву обмітати, — казав Тупотун, прибравшися в гарні подарунки, — таких рушників і наш соцький не давав за своєю одиначкою (Барв., Опов.., 1902, 330).
Токові́ корми́ — відходи при молотьбі, що використовуються для годівлі худоби.
Щоб барда не псувалась, рекомендується силосувати її з токовими кормами (Профіл. захвор.., 1955, 188).
2. Який працює на току.
Жіноцтво токове разом кинуло роботу. Бригадир Віхола змушений був зупинити молотарку. Всі поглядали на шлях (Гончар, Циклон, 1970, 43);
// у знач. ім. токови́й, во́го, ч.; токова́, во́ї, ж. Особа, відповідальна за роботу на току.
Та й перебрав же, вражий син, до гаспида грошей, і пообманював-таки пекельного і клюшника, і токового, і деяких прочих [інших] приказних (Кв.-Осн., II, 1956, 244);
Якось на тік привезли засмічене бур’яном зерно і його довелося кілька разів переганяти на сортировці. Токовий Кость Попіл сердився, бо треба було поспішати з хлібоздачею (Минко, Повна чаша, 1950, 98).
Значення в інших словниках
- токовий — токови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- токовий — ТОКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до тік. – Оттепер буде чим токову куряву обмітати, – казав Тупотун, прибравшися в гарні подарунки, – таких рушників і наш соцький не давав за своєю одиначкою (Ганна Барвінок). 2. Який працює на току. Словник української мови у 20 томах
- токовий — -а, -е. 1》 Прикм. до тік. 2》 Який працює на току. || у знач. ім. токовий, -вого, ч.; токова, -вої, ж. Особа, відповідальна за роботу на току. Великий тлумачний словник сучасної мови
- токовий — ТОКОВИ́Й (особа, відповідальна за роботу на току); ГУМЕ́ННИЙ заст. (поміщицький прикажчик на току). Якось на тік привезли засмічене бур'яном зерно і його довелося кілька разів переганяти на сортировці. Словник синонімів української мови
- токовий — Токови́й, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка