токотати
ТОКОТА́ТИ, ко́че і ТОКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Розмірено й часто стукати.
Одного разу він молотив. Ціпи влад токотіли по току: так-так —така! так-так-така! (Гр., II, 1963, 424);
Ніч пройшла. Токочуть ятелі, і світання весело віщують солов’ї в прозірчастій імлі (Забіла, У.. світ, 1960, 177);
// Битися, калата-тися (про серце).
[Олеся:] Вся немов отерпла і тільки чую, щось стука, спершу тихо, далі все дужче; прислухалась, аж то моє серце токотить (Кроп., II, 1958, 341);
Душа мліє, серце труситься, токотить, буцім що до тебе промовляє (Стор., І, 1957, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- токотати — токота́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- токотати — ТОКОТА́ТИ, ко́че і ТОКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Розмірено й часто стукати. Одного разу він молотив. Ціпи влад токотіли по току: так-так -така! так-так-така! (Б. Грінченко); Ніч пройшла. Словник української мови у 20 томах
- токотати — -коче і токотіти, -тить, недок., діал. Розмірено й часто стукати. || Битися, калататися (про серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
- токотати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- токотати — Токота́ти, -чу́, -чеш гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо. Мир. Пов. І. 167. Словник української мови Грінченка