1. Словник української мови в 11 томах

толерантний

ТОЛЕРА́НТНИЙ, а, е, книжн. Поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо.

Толерантний був [редактор] — для виду (Фр., X, 1954, 115);

У мене є один дуже близький друг .., і він мириться якось з моїми виступами.., хоч я виражаюсь перед ним далеко гостріше, ніж тепер перед Вами. Я сподіваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Л. Укр., V, 1956, 266);

— Він.. чоловік толерантний, більше, мабуть, ніж моя Таня… (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толерантний — Толера́нтний: — терпимий [33] Словник з творів Івана Франка
  2. толерантний — толера́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. толерантний — Поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо. Я сподіваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Леся Українка); – Він.. чоловік толерантний, більше, мабуть, ніж моя Тоня (В.Гжицький). Пох. толерантно. Літературне слововживання
  4. толерантний — ТОЛЕРА́НТНИЙ, а, е, книжн. Поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо. Толерантний був [редактор] – для виду (І. Франко); У мене є один дуже близький друг.., і він мириться якось з моїми виступами.. Словник української мови у 20 томах
  5. толерантний — -а, -е. 1》 мед. Здатний переносити несприятливий вплив яких-небудь факторів. 2》 Поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. толерантний — Толера́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)