1. Словник української мови в 11 томах

толовий

ТО́ЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тол.

Ти ж не замовкла, о, ні, Пісне моя комсомольська, Так, як звитяжна Нікольська В толовім чорнім вогні (Воронько, Тепло.., 1959, 50);

// Зробл., вигот. із толу.

[Вайсман (розглядаючи рейку):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толовий — то́ловий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. толовий — ТО́ЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тол; // Зробл., вигот. із толу. [Вайсман (розглядаючи рейку):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкеребеть (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. толовий — -а, -е. Прикм. до тол. || Зробл., вигот. із толу. Великий тлумачний словник сучасної мови