толівник
ТОЛІВНИ́К, а, ч. Робітник, що виготовляє толь.
До дня відкриття XXI з’їзду дарницькі толівники вирішили за рахунок економії сировини випустити понад план ще 250 тисяч квадратних метрів покрівельних матеріалів (Веч. Київ, 22.Х 1958, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me