томик
ТО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до том.
В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (Коцюб., III, 1956, 223);
Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романи, дзеркальце в квітках — усе кудись спливло з маленького столика, а на їх місці темніла тепер гора шкільних книжок (Вас., І, 1959, 219);
Іван мовчки дістав полотняну торбу з широкою лямкою, вкинув туди томики «Фауста» і «Кобзаря» (Кол., Терен.., 1959, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- томик — то́мик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- томик — ТО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до том. В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (М. Коцюбинський); Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романи, дзеркальце в квітках – усе кудись спливло з маленького столика... Словник української мови у 20 томах
- томик — -а, ч. Зменш.-пестл. до том. Великий тлумачний словник сучасної мови