1. Словник української мови в 11 томах

тонковидий

ТОНКОВИ́ДИЙ, а, е. Який має тонкий вид, з тонкими рисами обличчя.

Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий — він [диякон] ввесь був ніби обмазаний «єлеєм» (Н.-Лев., IV, 1956, 126);

Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники. Один, ще не такий і старий, білявий, тонковидий,.. другий уже літній, горбоносий (Добр., Очак. розмир, 1965, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонковидий — тонкови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонковидий — ТОНКОВИ́ДИЙ, а, е. Який має тонкий вид, з тонкими рисами обличчя. Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий – він [диякон] ввесь був ніби обмазаний “єлеєм” (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тонковидий — -а, -е. Який має тонкий вид, з тонкими рисами обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови