тонкостанний
ТОНКОСТА́ННИЙ, а, е. Який має тонкий стан, з тонким станом.
Ось вона, тендітна, тонкостанна, квапливо підійшла до нього, нахилилась, як до хворого, і вже умовляє його проникливим, схвильованим голосом (Гончар, Тронка, 1963, 129);
Він бачив перед собою струнку, тонкостанну дівчину, таку, яка досі з’являлася до нього хіба що в юнацьких снах (Речм., Весн. грози, 1961, 266).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонкостанний — тонкоста́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкостанний — див. тонкий; худий Словник синонімів Вусика
- тонкостанний — ТОНКОСТА́ННИЙ, а, е. Який має тонкий стан, з тонким станом. Ось вона, тендітна, тонкостанна, квапливо підійшла до нього, нахилилась, як до хворого, і вже умовляє його проникливим, схвильованим голосом (О. Словник української мови у 20 томах
- тонкостанний — -а, -е. Який має тонкий стан, з тонким станом. Великий тлумачний словник сучасної мови