1. Словник української мови в 11 томах

тонкостеблий

ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом.

Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (Кол., На фронті.., 1959, 63);

Тонкостебла повитиця характеризується дуже тонкими стеблами жовтувато-червоного кольору і дуже дрібним насінням (Захист рослин.., 1952, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкостеблий — тонкосте́блий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонкостеблий — див. тонкий Словник синонімів Вусика
  3. тонкостеблий — ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом. Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (П. Словник української мови у 20 томах
  4. тонкостеблий — -а, -е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови