1. Словник української мови в 11 томах

топограф

ТОПО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із топографії (у 1 знач.).

В 1943 році експедиція геодезистів і топографів відкрила в горах Тянь-Шаню пік висотою в 7439 метрів (Видатні геогр. відкр., 1955, 23);

Федір Прохорович — колишній топограф. Часто вечорами він розповідає про свої колишні пригоди (Трубл., І, 1955, 90);

— Тепер я набираю для експедиції топографів, штурманів, гідрологів та геологів — увесь персонал (Тулуб, В степу.., 1964, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топограф — топо́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. топограф — Землемір Словник чужослів Павло Штепа
  3. топограф — ТОПО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із топографії (у 1 знач.). В 1943 році експедиція геодезистів і топографів відкрила в горах Тянь-Шаню пік висотою в 7439 метрів (з наук.-попул. літ.); Федір Прохорович – колишній топограф. Словник української мови у 20 томах
  4. топограф — -а, ч. Фахівець із топографії (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. топограф — Топо́граф, -фа; -графи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)