1. Словник української мови в 11 томах

топоніміка

ТОПОНІ́МІКА, и, ж. Розділ мовознавства, що вивчає топонімію.

Топоніміка.. вивчає походження, значення, а також правопис власних географічних назв (Літ. газ., 30.V 1961, 3);

Топоніміка.. вивчає географічні найменування та назви населених пунктів (Наука.., 7, 1966, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топоніміка — топоні́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. топоніміка — ТОПОНІМІКА – ТОПОНІМІЯ Топоніміка. Розділ мовознавства, що вивчає топонімію. Пох. топонімічний. Топонімія, -ї, ор. -єю. Сукупність географічних назв певної території. Пох. топонімічний. Літературне слововживання
  3. топоніміка — [топоун’ім'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і Орфоепічний словник української мови
  4. топоніміка — топоні́міка, топоні́мія (від грец. τόπος – місце, місцевість і όνυμα – ім’я) 1. Розділ мовознавства, що вивчає власні географічні назви. 2. Сукупність географічних назв певної території. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. топоніміка — ТОПОНІ́МІКА, и, ж. Розділ мовознавства, що вивчає топонімію. Топоніміка .. вивчає походження, значення, а також правопис власних географічних назв (з газ.); Топоніміка .. вивчає географічні найменування та назви населених пунктів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. топоніміка — -и, ж. Розділ мовознавства, що вивчає топонімію. Великий тлумачний словник сучасної мови